ЮРІЙ ТИТОВ: «Я казав дівчаткам – обіймайте, цілуйте членів МОК!»

Титов-1Ексклюзив

У  Києві на рідній землі побував уславлений гімнаст, олімпійський чемпіон, почесний Президент Всесвітньої федерації гімнастики Юрій Титов.

Він просив передати усім ветеранам спорту України палкий спортивний привіт, побажав усім здоров’я та довголіття. Разом із тим Юрій Титов, завдяки якому художня гімнастика і стрибки на батуті свого часу стали олімпійськими видами спорту, висловив компетентну точку зору стосовно того, чому сьогодні боротьбу хочуть виключити з програми Олімпійських ігор, а, наприклад, слоупстайл на сноуборді додати…

Yuri_Titov_on_pommel_horse_1966Віхи біографії

Знаменитий радянський гімнаст, тренер і спортивний функціонер Юрій Євлампійович Титов народився 27 листопада 1935 в Омську.

У складі збірної СРСР зі спортивної гімнастики був учасником Олімпійських ігор 1956 року в Мельбурні, 1960 року в Римі і 1964 року в Токіо. 1956 року Титов став олімпійським чемпіоном, а 1960 и 1964 – срібним призером у командній першості. Також він – срібний призер Олімпійських ігор у вільних вправах (1960), у вправі на перекладині (1956, 1964), бронзовий призер у багатоборстві (1956, 1964) і в опорному стрибку (1956).

Титов – абсолютний чемпіон світу 1962 року, чемпіон світу в опорному стрибку 1958 року і чемпіон світу у вправах на кільцях 1962 року. Абсолютний чемпіон Європи 1959 року, чемпіон Європи у вправах на коні (1959), на кільцях (1959 і 1961), в опорних стрибках (1957 і 1959), на брусах (1959), на перекладині (1961).

Абсолютний чемпіон СРСР 1958 і 1961 років, чемпіон СРСР у вільних вправах (1959), на кільцях і перекладині (1961), в опорних стрибках (1958 і 1960).

У 1966 році Юрій Титов завершив свою спортивну кар’єру. Всього на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи він завоював 33 медалі, з них 11 золотих.

Після цього Титов працював начальником управління гімнастики Держкомспорту СРСР, 1968 року став арбітром міжнародної категорії. З 1976 по 1996 роки був президентом Міжнародної федерації гімнастики (FIG). Після складання повноважень чинного президента, Титов був обраний почесним Президентом Міжнародної федерації гімнастики. Саме тоді він дуже посприяв тому, що олімпійськими видами спорту стали художня гімнастика і стрибки на батуті (останні були включені до програми Ігор у 2000 році).

У грудні 2004 року Юрій Титов був обраний президентом Федерації спортивної гімнастики Росії. На цій посаді він пропрацював до січня 2006 року, а відтоді – віце-президент і держтренер Федерації гімнастики Росії.

Був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1960, 1980), Дружби народів (1976), «Знак Пошани» (1957), Срібним Олімпійським орденом МОК (1991), почесним знаком «За заслуги в розвитку фізичної культури і спорту» (2000) .

Почалося з політики

«Із 1956 року я не пропустив жодних Ігор і надивився всього, – розповів Юрій Титов. – Закулісна боротьба за медалі була завжди. У 60-70 роки в основному розігрувалася політична карта. Американців сильно зачепило, коли спортсмени соцтабору стали наздоганяти США на багатьох фронтах. Тут і почалася обробка членів Міжнародного олімпійського комітету (МОК) і федерацій капіталістичних країн з метою відсунути нас від п’єдесталу. Об’єднавшись у коаліцію з австралійцями, американці зуміли пролобіювати свої інтереси у плаванні, розширивши його програму на Олімпіаді майже в три рази (у США та Австралії, на відміну від СРСР, був порядок з басейнами, тому вони домінували в цьому виді спорту). І почалося: 100 м, 200 м, 400 м – одне і те ж, тільки різні відрізки. Дивіться: якщо на Іграх-1952 у плаванні розігрувалося 11 комплектів нагород, то в 1968-му – вже 29 (сьогодні – 34.

Ми, втім, у свою чергу, теж не сиділи на місці. За допомогою друзів зі Східної Європи та Африки «пропихували» своїх кандидатів у міжнародні федерації, які зміцнювали там наші позиції, змінювали правила, статути і т. д.»

Олімпіада стала комерційним проектом

«Інтриги набули іншого характеру, коли в спорт пустили комерцію. І тут ключову роль зіграв Хорст Дасслер, син засновника всесвітньо відомої фірми «Адідас».

Це був талантище, який швидко оцінив потенціал спорту як продукту на продаж. Для початку Хорст став влазити в спортивні федерації, підписувати з ними контракти, а потім дістався і до МОК. Одного разу в літаку Дасслер підсів до Хосе-Антоніо Самаранча (той став головою МОК 1980 року). І кілька годин переконував його, розповідаючи про бізнес на спорті. Самаранч слухав, записував. Я сидів в тому салоні і все бачив своїми очима.

У підсумку Самаранч прибрав з Ігор поділ на любителів і професіоналів, що вже стало до того моменту лицемірним (Олімпіада вважалася аматорським турніром, в якому немає місця професіоналам, які займаються спортом за гроші). Адже, щоб Олімпіадою зацікавилися комерсанти, потрібна участь там найсильніших спортсменів світу. Саме під тиском Дасслера Самаранч створив групу спонсорів – ТОП-10 («Адідас», «Макдональдс» і т. д.) і продав американській телекомпанії CNN за кілька мільярдів трансляції на кілька Ігор вперед.

Тепер це були вже не тільки амбіції окремих країн, а й інтереси корпорацій. Скажімо, компанія вкладає гроші в підготовку атлетів, ті, у свою чергу, рекламують її продукцію. І коли витрачена сила-силенна грошей, то, звичайно, компанія хоче, щоб її спортсмени вигравали. Тут можна десь збільшити кількість медалей в окремих дисциплінах, а десь і підіграти».

Що заробиш на торгівлі борцівками?

«Чому так багато олімпійських медалей розігрується у гірськолижному спорті, чому до програми Ігор велючили сноуборд і фристайл? Це тиск комерції. Американці перемагають на горах, чемпіони стають кумирами, а мільйони західних підлітків – жертвами моди на екстрим і покупцями дорогих костюмів та обладнання. Якби та ж класична і вільна боротьба мали екіпіровку, яку можна було продавати, то до неї зараз не виникало би стільки питань. А що заробиш на торгівлі борцівками? Копійки!

Знову ж у тому, що похитнулися позиції боротьби на Олімпіаді, винні не лише часті перемоги росіян. Справа в тому, що продаж прав на телетрансляції приносить МОК величезні доходи, при цьому велика частина цього прибутку йде з США. Так от, заокеанський телеглядач боротьбу не приймає, незважаючи на те, що американці теж здатні взяти олімпійські медалі. Естетика йому чужа.

Зате ось – пляжний волейбол. З точки зору олімпійського спорту це трішечки маразм, але ТБ-картинка відмінно продається. Бігають дівчата по піску, іноді груди оголюється.

Або, наприклад, шорт-трек на ковзанах. Здавалося би, кому він потрібен, якщо виграє в основному Південна Корея? Але, по-перше, шорт-трек зроблено під запити ТБ – динамічно, емоційно, просто. А по-друге, спонсорам (у числі яких корейський «Самсунг») важливий ринок Азії, де можна розвернутися».

«Чотири пляшки коньяку досі чекаю»

«Історія появи на Олімпіаді художньої гімнастики і стрибків на батуті – доказ того, що завжди є можливість відстояти свої інтереси. Коли я був обраний головою Міжнародної федерації гімнастики, мені спустили директиву: давай, пробивай у нас в художній гімнастиці перспективи! Кілланін (попередник Самаранча) опирався. Тоді ми спробували розвивати художню гімнастику в «стані суперника», у т. ч. і в США, розраховуючи зацікавити американські медіа-групи. Але в Америці не пішло: не ковбойський це вид спорту. Тим часом Кілланіна змінив Самаранч, і ми стали агітувати його. Запрошували на змагання. Дівчатам я говорив: «Обіймайте, цілуйте членів МОК, їм буде приємно». А тут ще іспанець Самаранч побачив, що в Іспанії є шанс на медаль, і здався.

Що до батута, то сценарій був наступний. Ми домовилися з австралійцями, у яких із батутом теж усе було нормально. І вони, організатори Ігор-2000, стали нашими союзниками. Плюс Даймонд, керівник спортивних програм CNN, був моїм другом. Він допоміг знайти «вікно» під батут у трансляціях. У підсумку в Сіднеї батут і художня гімнастика принесли Росії чотири «золота». Міністерство я за це попросив… поставити мені чотири пляшки коньяку. І до цього часу їх чекаю.

Загалом, зараз у нас є і амбіції, і гроші. Ось тільки для ігор в Ігри, для боротьби за свою боротьбу цього мало. Тут потрібні організатори, котрі розбираються у всіх течіях, інтригах, які володіють мовами. Тільки я не бачу в цьому напрямку професійної і системної роботи. Тож перспективи зберегти боротьбу на Олімпійських іграх досі туманні…»

Віктор СЕРГІЄНКО

Advertisements
Опубліковано у Історія, Ветерани та молодь, Газета "Спорт ветеранів", спортивна гімнастика. Додати до закладок постійне посилання.

One Response to ЮРІЙ ТИТОВ: «Я казав дівчаткам – обіймайте, цілуйте членів МОК!»

  1. Этому-бумагоморателю (в сергиенко0 руки надо повыкручивать за подобный материал. А.СТУКИН-мастер спорта.. ЗТУ. канд.наук.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s