Яскрава жінка, яскраве життя задля слави України.

Чуб_О.Ф._08.06.1924_-_23.04.2015_41У четвер, 23 квітня 2015 року, на своїй батьківщині, у селі Яреськи (Полтавська обл..), о 23 годині відійшла у вічність видатна наша сучасниця, педагог від Бога, нащадок запорізьких козаків, почесний майстер спорту, почесний працівник фізичної культури і спорту України, «праматір оздоровчої ходьби в Україні» – Олена Федорівна Чуб. На Світових форумах, на знак її перемог, прапор України здіймався на найвищих щоглах змагань і 21 раз лунало: «Ще не вмерла України ні слава ні воля…»! А ще було 12 срібних і 5 бронзових медалей, рекорди України і Європи. Славна людина, чудова жінка, прекрасна мама, бабуся і прабабуся.

Олена Чуб: «Ходіть на здоров’я і побийте мої рекорди!».
(неопубліковане звернення видатної людини до співвітчизників).

Дуже боляче і прикро усвідомлювати, але мій життєвий досвід підказує, що майбутнє України під великою загрозою! Комусь на догоду, телебачення знищує Україну шкідливою рекламою горілки, пива, тютюну, зухвалою і розгнузданою пропагандою насилля, вбивств, порно та інших, чужинецьких, руйнівних і не притаманних нам, так званих, західних цінностей.
У Росії вже багато чого заборонили, а у нас? Де той хазяїн, який заборонить цей безлад і накаже замінити таку рекламу на показ позитивного? Треба щоб на телебаченні показували різні освітні програми, спорт, фізкультуру, людей що принесли славу Україні, гідних людей з яких треба приклад? Я все ще сподіваюся на розуміння і, усвідомлення новою (на відміну від попередньої) владою проблеми, що вже на повний зріст постала перед нами – здоров`я народу України.
Я зверталася практично до усіх політичних сил і попередніх лідерів із своїми пропозиціями, але їм було не до мене – мовляв: «Йди собі бабцю геть, не чіпляйся! Бачиш? – ми працюємо!». А що ж то за робота, коли від неї здоров`я і життя все гірше і гірше?! Як же це боляче і прикро!
Громадяни України! Українці! Не сподівайтеся ні на кого, не чекайте допомоги від когось. Не перекладайте відповідальність за своє майбутнє, за долю своїх дітей і онуків на когось: Відповідайте самі за себе. Знайте: політики міністри, депутати, лікарі – нікому, нічим не винні. Вони вирішують СВОЇ ПИТАННЯ а до вас, тих хто чує зараз мене – їм ніякого інтересу немає: їхня «хата скраю». Наша хата теж, скраю, але по-іншому – ми першими ворога зустрічаємо. Ворог – це бездушність, байдужість, невігластво, хвороби.
Запам’ятайте: лікарям вигідно щоб ви хворіли. Пенсійному фонду вигідно щоб пенсіонерів взагалі не було. Політикам важливо щоб їх обрали, а потім вони забудуть про все що обіцяли. Якщо у вас все буде добре, вони скажуть, що це їх заслуга! Таке життя…
Знайте: ніхто крім вас нічого не зробить для вас. Я сама по собі знаю що це так. Коли я захворіла лікарі мені сказали що це вже все – кінець. Та я не погодилася з ними і почала свій шлях. Шлях назад, до здоров’я! Я починала з простих вправ, з роками, почала займатися спортивною ходьбою.
Ходьба мене вилікувала. Більше того – я почала брати участь у змаганнях і об`їздила весь Світ! Я не буду розповідати про свої закордонні поїздки і про 21 титул чемпіонки Світу і Європи. Для мене це вже нецікаво. Зараз дуже хочу головну медаль свого життя: щоб мій народ, моя Україна була такою як колись – здоровою і щасливою! Хочу допомогти українцям повернути здоров’я ! Але я не в силі сама це зробити. Бо таке робиться тільки ТОЛОКОЮ! Гуртом!
Коли я долала дистанцію по трасі ходьби – там відповідала сама за себе. Та як же мені хочеться щоб мої українці відчули ту радість життя і руху, які відчула і відчуваю я всі ці роки! Я почала займатися ходьбою після 74 років. Хворіла перед цим. А коли почала займатися ходьбою – всі хвороби відступили! Звісно, це не було легко і зразу – потрібен час! Але ж хвороба і старість мене не задавили – поки що моє верхнє. І так буде доти, доки я сама того хочу! Ось, збираюся на чемпіонат Європи їхати. Піду на 5 і 10 кілометрів.
Та важливіше і цікавіше для мене – щоб наші люди були здоровими. Я побудувала не один стадіон і не один спортмайданчик! Але цього мало! Я звертаюся до тих, хто чує мене: дідусі, бабусі, тата й мами, молоді люди та жінки! Почніть з себе, щоб не було пізно завтра. Подумайте про тих хто поруч. Про старших чи молодших. Покажіть їм: як треба бути здоровим! Немає умов для занять спортом чи фізкультурою? Неправда – умови завжди є! Головне розуміння важливості і бажання! Вийдіть у парк чи на шкільний стадіон, а то й просто по вулиці – і йдіть собі! Швидко, рухаючи руками, плечима, стегнами…
Зробіть перший крок! Не вірте що він самий важкий – так кажуть ледачі, які нічого путнього не зробили. А ви – зможете. Я ж змогла! Ходіть на здоров’я і живіть довго як я!
11.04.2015 р., Чуб Олена.

Друзі, учні і послідовники про Олену Чуб.

Шимко Олександр: З першого погляду на цю красиву, полтавського типу жінку, я зрозумів, що «з неї будуть люди»! Переконуючи її змінити біг на ходьбу дуже старався, і у мене це вийшло! Олена Федорівна перевершила усі мої сподівання щодо здібностей у ходьбі. Вона знала стежинки і струни до душ людей, коли агітувала на оздоровчу ходьбу. Вона назавжди у пам`яті і серці кожного, хто мав честь і радість знати її. Зустрічі з нею – подарунок долі.

Шимко Любов (чемпіонка Європи і Світу): Коли ми познайомилися, я відчула що у моє життя ходьба ввійшла назавжди. Олена Федорівна неймовірний психолог. Ніколи не забуду, як майстерно вона переконала мене вийти на старт страшної тоді для мене 10-км. дистанції… Я й не зчулася як все відбулося: результат – я чемпіонка! Надалі я вже не боялась і 20 км.! Ми всі слухали її, бо вона мала авторитет і право всіх нас повчати, і це було справедливо! Вона знала як треба діяти і відмінно все робила!

Козлова Галина (чемпіонка Європи і Світу): Всегда смотрела на неё снизу-вверх, она была для меня очень далёкой и неповторимой мега-звездой, этакой святостью!.. Слушала её «открыв рот», всегда удивлялась и училась её мудрости, мужеству, доброте и всему самому хорошому, что, собственно говоря, она собой и представляла.

Кушнарьов Анатолій (призер Чемпіонату Світу): Її завжди було цікаво слухати. Вона чудовий оповідач. По будь-яким питанням.

Лебєдєва Лариса (призерка Чемпіонату Європи і Світу): Я вчилася у неї життєвої і спортивної мудрості як на тренуваннях, так і у спільних поїздках на міжнародні змагання. Олена Федорівна – моя вчителька!

Сотникова Раїса (член федерації ходьби): Абсолютно унікальна людина. Велика українська патріотка. Ні до ні після зустрічі з нею, подібних людей я не зустрічала. Коли ми приїздили до неї в Яреськи, нас вражав її бійцівський дух і розпорядок дня. За світ сонця прокидалася, робила свої годинні вправи, кілометри ходьби, купіль у річці, вдень – робота на городі. Ввечері – тренування і знову на річку! Ми стомлювалися це спостерігати, а вона виконувала таке щодня, протягом життя!: «Рая, дивися як треба жити!» – казала мені. Зовні тендітна, навіть маленька, вона мала зворотньо пропорційну фізичну і психологічну силу! Коли вона вперше показала свої медалі… мені закортіло так жити і хоч трошки доторкнутися до подібного успіху. Треба щоб люди пам’ятали і наслідували її. Чуб – велика подія в історії України!

Бажаючим висловити своє співчуття дочці і рідним, тел.: 066 292 22 78 (Євген – зять, Наталія – дочка)

ДЛЯ ДОВІДКИ:

Чуб Олена, Полтава (08.06.1924 – 23.04.2015).
1998 – Чемпіонат Світу (Річчоне, Італія). Біг 100м. – 4 місце
1999 – Чемпіонат Світу (Англія) – ходьба 5 км – 2 місце)
2000 – Чемпіонат Світу (Іспанія) – ходьба 20 км – 1 місце.
2001 – Чемпіонат Світу з лижного спорту (Австрія).10, 15, 20 км – три срібних медалі.
2001 – Австралія (Чемпіонат Світу. Біг 800м. – бронза, – ходьба 5 км. – срібна медаль
2002 – Чемпіонат Світу з лижного спорту (Канада) 10, 15, 20 км – три золоті медалі.
2002 – Італія (Чемпіонат Світу – ходьба – 1 місце.
2003 – Чемпіонат Європи (Чехія – ходьба 20км – 1 місце.
2003 – Кубок Світу серед майстрів лижного спорту (Австрія) 10 і 15 – два 2-х місця, 20 км – 1 місце.
2003 – Чемпіонат Світу (Пуерто-Ріко) – ходьба – 2 місце. Біг 800 і 1500м. – 2 бронзові медалі,
2004 – Кубок Світу серед майстрів лижного спорту (Норвегія). 10,15, 20 км – срібні медалі.
2005 – Чемпіонат Світу (Іспанія) – ходьба 5 і 10 км – 4 місце.
2006 – Кубок Світу серед майстрів лижного спорту (Італія) – 10,15, 20 км – золоті медалі.
2007 – Кубок Світу серед майстрів лижного спорту (Фінляндія). 10,15, 20 км – золоті медалі.
2007 – Чемпіонат Європи у приміщенні (Фінляндія) – два 1-х місця ходьба на 3 і 5 км., біг на 60 м (2 місце).
2007 – Чемпіонат Світу у приміщенні (Італія) – ходьба 5 і 10 км – дві бронзові медалі.
2008 – Чемпіонат Світу у приміщенні (Франція) – ходьба 3 і 5 км – дві золотих медалі.
2008 – Швеція (Європейські Ігри ветеранів спорту – ходьба 3 і 5 км – дві золотих медалі.
2008 – Зимовий Чемпіонат Світу (Клєрмонт-Ферран, Франція) ходьба 3000 м. – 4 місце,
2008 – Зимовий Чемпіонат Світу (Клєрмонт-Ферран, Франція) ходьба 10 км. – 1 місце,
2008 – Всесвітні Ігри ветеранів спорту (Австралія) ходьба 10 км. – 4 місце,
2009 – Зимовий Чемпіонат Світу (Лахті, Фінляндія) ходьба 5000 м. – 1 місце,
2010 – Чемпіонат Європи (Ньєредь-Хаза, Угорщина) – ходьба 10 км. – 1 місце,
Як ми відзначали 90-річний ювілей Олени Федорівни Чуб (08.06.2014 р.)

Свято почалося вже зранку, на північній платформі Київського приміського вокзалу, де зібралося півсотні членів федерації ходьби Олександра Шимка, які їхали щоб привітати Олену Федорівну Чуб з її першим 90-літтям.
Сама по собі поїздка «від Києва до Лубен» з пересадками забирає немало часу, але в цей день треба було їхати ще далі – до Яресьок, на дачу до іменинниці. «Гуртом легше й батька бити», тому наш вояж промайнув швидко, весело і приємно: співали, танцювали, жартували, раділи життю, чим дивували інших, і навіть молодших пасажирів, котрі ніяк не змогли втямити що то за веселі пенсіонери…
Нарешті станція Яреськи! Три десятки «особового складу» «під зав’язку» завантажили рейсовий автобус, а особисті речі (сумки, торби, казани, намети, тощо) – у спеціально замовлені чотири легковики. Колеса автобусу 10 хвилин прошурхотіли мальовничим Яреськами і наш весело-яскравий табор у жовото-гарячих строях вивалився на потрібній зупинці. Ще п’ять хвилин, і трава садиби Олени Чуб лоскотала наші босі підошви! До заходу сонця було ще далеченько. Ми розгледіли двоповерховий цегляний будинок на високому горбі, що круто обривається на три боки. З цього місця зір сягає вдалечінь, де за невидимою внизу рікою заходить сонце. В`юнка стежка стрімко і зграбно збігає в долину до річки. За будинком галявинка, на якій можна і в м’яча пограти і збори провести і повеселитися. Саме тут, по периметру, ми і розбили свої десять наметів. Найприємнішим видався кінець дня: встигли зануритися у ласкаву воду Псла – і тіло освіжили і сили відновили. Неглибокий зарослий лататтям Псьол заманював примхливим поворотом і лагідною водою. Над поверхнею води ширяли і гасали щури-ластівки, що видовбали собі гнізда в крутому, практично вертикальному правому березі. Кумкали жаби, з води вистрибувала риба… Чоловіки відповідно зреагували на це риболовними снастями і вже наступного дня громада насолоджувалися юшкою! Скромна річечка подарувала ще одне диво – цілющу голубу глину, якою зразу ж намазалися, а фотосессія не забарилася. Сутеніло, як ми дружно і блаженно порозсідалися навколо столу, смакували трав`яний чай, відчували як підсумки дня і плани на майбутнє наче сплелися в єдиний клубок: пульс життя і думки, сягаючу безмір, зникли як дим, зануривши душу у медитацію. Особливо приємною була ця ніч для тих, хто, навіть проживши багато років, вперше ночував у наметі, вперше відчув живий стрекіт цвіркунів, вперше так низько над собою побачив зірки на небі… Вперше, коли тіло, приємно стомлене днем і подорожжю, заснуло як немовля після купелі… Приємні спогади і відчуття у цій реальності…

День народження Олени Чуб – у неділю, 8 червня, якраз випадав на свято Трійці, а ми приїхали у п’ятницю, 6-го. Зранку, в суботу, «на свіжака» – з самого ранку майже всі, за виключенням «чергових по камбузу», були на пляжі. Щоб не спіймати поганих променів, за порадою тренера, о 10 годині ранку ми залишили пляж, бо ми ж не на пляж приїхали до Яресьок! Неподалік від житла за всіма правилами екології, готували куліш у величезному казані достойні кашовари: Микола Калужинський, Ігор Гуцуляк і наймолодший наш скороход – чотирирічний Дмитро Козловський, який приїхав із своєю бабусею – учасницею ветеранського Чемпіонату-2014 р. Світу Тетяною.
До свята залишалося трохи більше доби, і ми почали готувати свято!
Уважний і дбайливий зять ювілярки – Євген, заздалегідь спорудив за хатою столи і лави, щоб можна було всім розміститися для святкового обіду. На випадок дощу – ще й навіс, який накривав цю «банкетну залу» повністю.

Після сніданку почалася інтенсивна підготовка до зустрічі з ювіляркою. На спеціально підготованих раніше аркушах паперу, писали відповідні гасла, тому справа йшло швидко. А коли гасла наклеїли на задню стіну хати, зразу стало веселіше. Ігор Гуцуляк надував серцеподібні різнокольорові кульки, інші розвішували картинки-привітання від школярів, яких тренує вчителька з математики київського ліцею №17, Чемпіонка Світу 2014 року з ходьби на 10 км., в категорії старших за 75 років, Ксенія Данилюк. Відкриття сезону – Михайло Осадчук, музикант, співак, танцюрист, рибалка, дизайнер і загалом майстер на всі руки, розвішав зелене віття і буклети, а з лепехи сплів «90» і повісив на стіну. Він же приготував «трон» для цариці ходьби. Тут же репетирували тексти привітань і пісні, лагодили вбрання. Байдужих не могло бути – усі активно дискутували, брали участь у обговоренні сценарію. День напередодні ювілею закінчився так само як і попередній – Псьол, вечеря, чай, спілкування… Одним словом – нірвана!….

І ось, нарешті – неділя! Зранку – пляж, а потім, по стислій програмі і скорочено, інтенсивно! Бо ж о 14:00, прибуває іменинниця! О 13 годині «прогнали» увесь сценарій: хто де і як стоїть, чи виходить, виступає, говорить, тощо… Момент урочистої зустрічі невпинно наближався, від хвилювання навіть долоні ставали вологішими…

Наші красиві хлопці і дівчата (від 4 до 80 років) вже напоготові: у вишиванках, плахтах, віночках, стрічках вкотре перевіряли голосові зв’язки, слова пісень, привітань.
Усі і кожен в процесі. Шеренга шанувальників і послідовників Олени Чуб розгорнули 30-метрову гармошку привітання. Найпершою стояла 80-літня Ніна Слободяник, гордість №2 Федерації ходьби, одна із тих, кого саме, майже 8 років тому, надихнула на оздоровлення ходьбою «гордість №1» – Олена Чуб. А самим останнім у цій шерензі був найменший – вже згадуваний онук Тетяни Козловської – Дмитрик, як символ спадкоємності поколінь. До речі, дитина настільки захоплена ходьбою, що у своєму дитсадку навіть навчає друзів ходьбі!

В час, як і домовлялися, Олена Чуб прибула на свято! Представники сільради йдуть обабіч неї, президент федерації ходьби – Олександр Шимко йде трохи попереду й представляє господині гостей і дає необхідні пояснення. За іменинницею йде квартет красиво-голосисто співочих жінок, що співають їй привітання із днем народження. Всі схвильовані і зворушені – не кожен день буваєш на 90-літті! Тим більше, що така близька і позитивна людина, як наша Олена!
Завершуючи ходу вздовж почесної шеренги з таким оригінальнім привітанням, Олена підходить місця, де має сидіти. Це – трон! «Царицю» вмощують на «трон», на голову одягають корону а через плечі – «стрічку Чемпіонки», на якій 23 золоті медалі світового рівня, які вона здобула як ветеран спорту.
Загальне хвилювання… Як буде далі?.. Хвилюється і тренер – президент федерації… Нарешті почав з проникливих слів від себе, за тим перейшов до привітань від організацій. В цей день Олену Чуб привітали Міністерство молоді і спорту (Булатов Д.М), АВЛАУ (Л.Й. Смєлаш), федерації легкої атлетики різних міст і областей, Київський міський центр здоров`я (О.О. Стойка), місцеві осередки федерації ходьби Шимка, Дарницький центр здоров`я (Туранський А. І.), Київська СДЮШОР №6 з легкої атлетики (С. Шкарніков – колишній учень О.Ф. Чуб), НОК України (Бубка С. Н.). Особливо приємними привітаннями для О. Чуб були привітання і цінні подарунки, у т.ч. і грошові, від Київського ліцею №177, де вона колись працювала, від Київського осередку федерації ходьби, від президента АВСУ В. В. Ткаченка.
Усі привітання чергувалися з самодіяльними виступами наших скороходів: свої пісні, вірші – все написане до дня народження! Від гарячих оплесків і схвальних вигуків лопалися повітряні кульки і злітали з дерев птахи. Знову ж таки – про «молоду поросль». Дмитро Козловський привітав своїм віршиком, заспівав разом з усіма пісню про Яреськи, а всі разом підтримали його Гімн України. Було чуттєво і зворушливо. Було дійсно справжнє свято!

Незважаючи на такі пишні церемонії і спекотний день, ювілярка трималася достойно. Випромінювала любов до людей і бажала усім успіхів. Врешті прийняли загальне рішення: припинити оголошення вітальних листів, подяк, адрес, подяк і грамот, яких було понад сто (!) і перейти вже до столу, бо дійсно ж – вже всі й зголодніли! Як з`ясувалося, що до їжі, яку приготував М. Калужинський зі своєю бригадою, «ні руки ні губи» так і не дійшли. Все перебив Євген (зять О.Ф. Чуб), який мав своє бачення на цю тему, замовивши із ресторану свою «програму» святкового обіду! Класик цього жанру Іван Котляревський, мабуть, схвалив би і кількість і асортимент! Чисто полтавський варіант: крученики із салом… чи сало у кручениках із м`яса – надзвичайно смачна штука! Вареники із… із чим їх там лише не було!.. Неймовірно смачні молоденькі реберця і молоденька картопелька…

Ми таку смакоту їли вперше! Напої – різні! Що цікаво – алкоголю не було помічено!

Їли, пили, співали, раділи… танцювали досхочу. Ювілярка не відставала від своїх прихильників, а тому і домовилися з нею про подібну зустріч через 10 років! Будемо жити!

Чуб_О.Ф._08.06.1924_-_23.04.2015_


Чуб_О.Ф._08.06.1924_-_23.04.2015__02 Чуб_О.Ф._08.06.1924_-_23.04.2015_03 Чуб_О.Ф._08.06.1924_-_23.04.2015_9 Чуб-90___02 Чуб-90___04 Чуб-90___05 Чуб-90___06 Чуб-90___09 Чуб-90___12

 

Advertisements
Опубліковано у Історія, Члени асоціації. Додати до закладок постійне посилання.

4 Responses to Яскрава жінка, яскраве життя задля слави України.

  1. Irena Chernova коментує:

    Очень хотела её увидеть,пообщаться.Рассказывала о ней и ставила в пример.Жаль,не успела… Светлая память Елене Федоровне!

  2. Vitaly Khyzhnyak коментує:

    Люди добрі, який чудовий Приклад для усіх нас! Долучайтесь! Шукайте Шимка! й ходіть – на Здоров’я!
    з повагою, учень Олександра Мусійовича ШИМКА – Віталій Хижняк

  3. Татьяна коментує:

    Прекрасный пример для всех!!!

  4. Святослав Бурданосов коментує:

    Прекрасна ЛЮДИНА прожила поруч з нами прекрасне життя, залишивши тут, на ЗЕМЛІ незабутню про себе пам’ять! На власному прикладі (а це головне) показала, що в будь-якому віці, людина, якщо віна не лінується, може бути здоровою. І своїм чудовим життям довела, що спортивно-оздоровча ходьба по методу Олександра Шимка є доступним і універсальним засобом відновлення і підтримки здоров’я на довгі роки. Можна прожити довго і страждати від хвороб, даючи заробляти на них екскулапам! А можна прожити довго і щасливо, як Олена Федорівна, щедро і активно ділячись своїм досвідом з усіма !!! Царство небесне Вам, Олена Федорівна!
      З повагою і вдячністю,
    учень і послідовник Олександра Шимка,
     Святослав Бурданосов

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s